Сталкерство як явище. Початок.

Перегляд 0 гілок відповідей
  • Автор
    Записи
    • #1867
      Fenomen
      Адміністратор
      • Повідомлень 78
      • Online
        • Досвідчений
        • ★★

      Як ми бачимо, за останній час, з приходом війни, Зона змінилася! Можливо на завжди. Така річ як нелегальний туризм, самоходство або, більш загально вживане – Сталкерство, як мінімум на декілька років перестане існувати як явище.
      Чи поховає війна Сталкерство остаточно?
      Ми не знаємо.
      Але думаємо що не знайдеться жодної людини яка б спробувала заперечити що самоходство назавжди вкарбувалося в історію Зони як значна і вагома частина її екосистеми. Зі своїми світлими та темними сторонами, веселими та трагічними подіями, фольклором, міфами та персонажами.

      Починаючи з другої половини 2000-х років до 2010 року сталкерство змогло викристалізуватися як нечисельна субкультура. Саме тоді з’явився один з найперших і найголовніший сталкерський ресурс – форум Stalker-Tour.com (Повна назва якого на той час була “Сталкер-Тур: Чернобыльская Зона Глазами Сталкера”)

      Це були часи без ютубу з його безліччю блогерів різного рівня паршивості, без смартфонів зі стійким GPS зв’язком, та без провідників, які за їжу поведуть в Прип’ять натовп школярів. Це все з’явилося пізніше на рубежі 2013 -2016 років, що й перетворило Зону в шапіто.

      А на початку це був майже елітарний закритий клуб. Розраховувати на допомогу новачку не доводилося. Потрібно було задовольнятися стислою та не багатою інформацією з відкритих джерел та основної (відкритої) частини форуму. І щоб потрапити в це закрите коло самоходів необхідно було довести свою надійність і спроможність самотужки пройти весь шлях, від підготовки до безпосередньо фото на даху гербової шістнадцятки. Тільки тоді тобі починали довіряти й додавали твій акаунт до закритої частини форуму, де й було усе найцікавіше – текстові звіти про походи.

      Звіти – це тодішні аналоги теперішніх відеоблогів. Джерело безцінних знань. Кожен самоход після того, як потрапляв на велику землю ставав трошки письменником і журналістом, намагаючись якомога детальніше та цікавіше розповісти про усі локації які йому вдалося відвідати у цьому поході, та поділитися усім спектром емоцій які довелося пережити. Кожен намагався зробити найгарніше фото, та відмітити на своїй мапі найвіддаленіше село. Таким чином із вуст в уста передавалися майже потаємні знання Зони.

      У той час не прийнято було хизуватися походами поза межами форуму. Вважалося нетактовним (навіть у закритій частині форуму) називати населенні пункти Зони своїми іменами. Зазвичай писали просто село Р. річка У. поворот на Ч. Але для “своїх” все одно усе було зрозуміло і можна було в уяві прокласти маршрут яким рухався автор. На відміну від людини зі сторони, для якої це залишалося незрозумілим шифром.

      Володіння цими знаннями накладало на їх володарів певні зобов’язання. Накладалася також й відповідальність за збереження самої Зони. Стаючи суб’єктом цієї екосистеми, частинкою Зони, ти тим самим впливав на неї. Кожна наступна людина яку ти приводив до неї, ставала ще однією ланкою прогресії суб’єктів що впливають та видозмінюють Зону. Саме тому це все трималося в секреті як середньовічний орден, для того, щоб якомога довше зберегти Зону в тому вигляді в якому вона тебе прийняла вперше.

      Тільки дивлячись з висоти минулих років розумієш наскільки це було наївно. Не можливо, та й за великим рахунком не треба намагатися зберегти те що приречено зникнути. Краса в плинності часу, та у тому як він змінює Зону під своєю вагою. Зона, яка вона є в моменті, не була такою рік тому, та вже не буде такою як зараз, ніколи. Залишається лише закарбувати зліпок моменту у пам’яті, щоб пригадати його багато років поспіль.

      Це були чудові та насичені часи. Радощі й переживання, дружба і сварки, любов та гроші. Вистачало усього.
      Але всіх об’єднувало одне, – Зона!

      Ви можете спитати, для чого я усе це пишу? А я просто хочу запропонувати вам трохи поностальгувати по тим чудовим часам. Тому, періодично буду постити деякі популярні статті того часу зі старих популярних ресурсів, як той самий Stalker-Tour, сайт Хемуля або KRANZa. Всі ці записи можна буде швидко знайти по хештегу #ЗонаНостальгії. Хтось знайде для себе в цьому щось новеньке, а хтось просто згадає як це було і посміхнеться.

      Дякую за увагу.

      Також хочу запропонувати усім охочим Олдфагерам написати, як колись, своє невеличке есе, але цього разу вже не про похід, а про сталкерство в цілому. Як походи в Зону почалися для вас особисто і що для вас означало бути частиною цієї субкультури. Як формувалися тутешні міфи, меми та легенди. Або ви просто хочете поділитися своєю історією. Усе це пишіть на цей аккаунт і ми обов’язково все опублікуємо.

      Стаття з ресурсу : https://t.me/zonovosti

Перегляд 0 гілок відповідей
  • Вибачте , ви повинні увійти в систему , щоб відповісти в темі .